пʼятницю, 27 січня 2017 р.

Навчити бачити "свої" вершини

Владлен Кравченко
Як розпізнати обдарованість? Легко. Важче далі щось із нею робити. Особливо, якщо сама обдарована дитина не надає цьому факту належної уваги. Прояви обдарованості відбуваються спонтанно, без зусиль: легко складається текст, визначається головне, запитання учителя видаються якимись дитячими, на них легко відповідати. Такий Владлен Кравченко, учень 5 класу ЗОШ №33.  Домашні роботи із зарубіжної літератури він не робить. Знання його "карбуються" у класі. Високий рівень чергової контрольної роботи з теми "Людина і природа"  передбачав створення діалогу між гірською вершиною та мандрівником (варіант) за поезією Гете "Нічна пісня подорожнього". Влад написав:
- О гірська вершино!
Ти така прекрасна!
Ти здаєшся такою близькою
І такою далекою водночас.
На тебе мріє піднятися кожен.
Та проте не всі спроможні.
Дехто просто милується тобою...
Тут вам суцільна філософія: кожному своє - комусь підкоряти вершини, комусь милуватися їхньою красою. Усі позиції дієві, творчі, глибокі. На зауваження щодо відсутності діалогу, учень відповів: вершина просто мовчала, вона - горда - не захотіла вступати в діалог. Так, учень не дотримався умов завдання, і подорожнього не хилило в сон - він переймався іншими думками,  але, на мій погляд, хлопець упорався чудово, проявивши себе. Він виконав завдання так, як йому підказало його світосприйняття, його творча заданість. "Чому ти не читаєш? Не готуєшся вдома?". "Я дуже довго гуляю, приходжу пізно, коли уже хочеться спати", - посміхаючись, відповідає Владлен. Думаю, завдання учителя навчити хлопця бачити "свої вершини" та брати їхню висоту.

Немає коментарів:

Дописати коментар