Вінок сонетів
« Словиночка
моя…
моє дитя…
байстря…»
(Концерт для Хортиці з оркестром)
Сонет 1
Lamento - Скарга
Lento, еspressivo ленто, еспрессіво
– повільно, виразно
Пече тавро. Корюся Долі.
Колискова Діви
Mezzo voce (меццо воче) - напівголосу
Баю, баю... Ляжемо у Раю.
На м'якій травиці. На святій землиці
Співаю.
Спати, спати... Зіркою пограти.
До небес піднятись - місяць попитати
Чи встати?
Синку, синку... Повернись на спинку.
Небесні пороги - то твої дороги.
Тривоги.
Світе-раю, тебе запитаю:
Доля чи недоля?
Воля чи неволя?
Не знаю.
Гулі, гулі! Прилетіть до люлі.
Наспівайте слово, слово до розмови
Із Раєм.
Луже, Луже! Ой не шуми дуже.
Дай почути неньчин голос серед ночі.
Не хоче.
Хорте, брате! Гляди немовляти.
Виросте - до Сонця сягне головою
Узяти.
Баю, баю... Діточок приспала.
Буде їх усюди, будуть зватьсь ЛЮДИ.
Я знаю.
