понеділок, 11 липня 2016 р.

На фінал ЄВРО-2016

Присвячується Миколі Запєвалову та Рую Патрісіо
Переможці
Миколчина перемога у табірному чемпіонаті з футболу 1976 року
Перемога Патрісіо та збірної Португалії у ЄВРО-2016

пʼятницю, 1 липня 2016 р.

Таке прекрасне море Азовське


Я так люблю море. З дитинства моя улюблена книжка "Хвилі Чорного моря" В.Катаєва. За цією книгою я заочно і познайомилася з морем. А вперше побачила його у 18 років. Ой, ні... Ще у 5 класі була у піонерському таборі в Приморську. Але то можна не рахувати.  Те море не було схоже на Катаєвське, і оточення зовсім не романтичне. Та й сама себе я мало усвідомлювала як особистість творчу. Уже через рік у таборі на березі Дніпра, де написала свій перший сценарій для постановки казки "Попелюшка" і організувала супервихід Бременських музикантів (була собакою) на ярмарку, я усвідомила, що дещо вмію таке, до чого у більшості немає хисту. Там і отримала свою першу нагороду за це - книгу Ожешко. А водна стихія стала мені просто необхідною для відпочинку, натхнення і роздумів. А у 18 років я потрапила на Чорне море у славне місто Анапу. Тут і прийшло справжнє кохання. А переїзд на паромі Керченською протокою, де зустрічаються Азовське і Чорне моря, просто приголомшив, і якби сила, то так і залишилася б там літати птахом - на тих неможливих просторах, у тому запашному повітрі, у тому височенному небі... А оце приїхала з Кирилівки. Годинами можу сидіти на березі і дивитися, дихати. І не ворушиться...  І не думається... Спокій... Краса... Море вбирає зір, слух, пам'ять... Море вбирає у себе душу... І ти залишаєшся на деякий час порожній і байдужий. Але коли приходиш до тями, то відчуваєш себе чистим і добрим.